Стихотворение, Женя, конечно, прочувствовано, хотя немного неритмично. Из большинства произведений, размещаемых на сайте можно сделать вывод: любовь - очень хрупкая и неустойчивая вещь. Чтобы сохранить её - надо иметь большой обоюдный талант. Иначе только надписи и останутся на бортах. Кстати, о дружбе тоже можно сказать то же самое. Имею личный опыт.
А вывод здесь таков - глаголы неуместны
И чтоб любовь свою осуществить -
С десяток прилагательных известных
Вы к существительным рискните прилепить.
Деепричастия, наверно, помешают,
А вот приставка, суффикс и т.д. -
Слова любви всегда обогащают:
УДАЧИ ЖЕНЬ...и, однозначно, мне.....))))))))))))))
Виктор,мы некоторое время не общались с вами и я скучала за вашей оригинальностью.
Как мне приятно возвратиться в обычное русло дружеских отношений,когда никто и ничто не запретит тебе общаться свободно с друзьями лишь на тебе понятном языке!!!
Тронута таким отзывом,большущее спасибо,Виктор!
Почему не общались - дежурные фразы не в счет?)))))))))))
Да и к некоторым стихам, считаю, мой юморок неуместен...я дурью маюсь, а люди принимают это близко к сердцу - старался, работал, а какой-то оболтус все опошлил...
НЕ УДИВЛЯЙСЯ, - ЭТА "КАРУСЕЛЬ"
У КАЖДОГО ПОРОГА ПСОМ СКРЕБЁТСЯ...,
СЛУЖИТЬ ТОСКОЮ ДОЛГОЙ ОСТАЁТСЯ –
НЕ УДИВЛЯЙСЯ - ЭТО ХИЗНИ СЕЛЬ...
ОЧИСТИТ ДУШУ СИЛЬНЫЙ УРАГАН –
ИЗ ТЕНИ ВЫЙДЕШЬ НА ПРОСТОРЫ СОЛНЦА.
НАМ НУЖЕН СТИМУЛ – ДАЖЕ ПУСТЬ "НАГАН",
ЧТОБЫ ОЧНУТЬСЯ – ВЫГЛЯНУТЬ В ОКОНЦЕ...
А ТАМ... ЕСТЬ ЖИЗНЬ, ЧТО ЛЮБИТ, УСПОКОИТ,
НЕ ДАСТ ПОЙТИ ОШИБОЧНЫМ ПУТЁМ...
ТЫ УСПОКОЙСЯ – НИКТО ВЕДЬ НЕ ТОРОПИТ –
СУДЬБУ... НА СТЫКАХ ЖИЗНИ ВСЕ ПОЙМЁМ...
В КОТОРЫЙ РАЗ БОГОТВОРЮ ТЕБЯ-
ТЫ ЛУЧШЕЕ ОТ БЕД МОЕ ЛЕКАРСТВО.
ЗРЯ НЕ ПОСЛУШАЛАСЬ ТЕБЯ,НАПРАСНО
ЖДАЛА И ВЕРИЛА,ЛЮБЯ...
ВСЕ ОКАЗАЛОСЬ БРЫЗГОМ ПЕННЫМ,
ЧТО ВОЛНЫ К БЕРЕГУ НЕСЛИ
И ТУТ ЖЕ РАЗБИВАЛИ НА КУСКИ-
РАЗРУШЕН ХРАМ В ТОМ МИРЕ ТЛЕННОМ...
ВСЯ ЭТА ЗЛАЯ КАРУСЕЛЬ,
ЗАБОТА ЛОЖНАЯ,ОПЕКА-
БЕССЛЕДНО НЕ ПРОЙДЕТ,УСПЕХОВ
ПУСТЬ ПРИНЕСЕТ ИМ НОВЫЙ ДЕНЬ...
Женечка, очень трогательная работа...а стихи -они красивые очень, удивительные стихи рождает наша тоска и боль...Пусть скорее все останется только в стихах! ...А сердце согреется, ведь оно так прекрасно!
Женя, очень трогательно описаны чувства!
Да, чувства у многих людей сильнее разума!)
А ответ, наверное, ЛГ несёт за то, что обожествляла объект своей любви!)
Привет Евгения, я вновь с Тобой,
Хотя всегда и был с Тобой фактически.
На счет стиха - "Титаник" выходной,
Твоя любовь-душа всегда пробъется через лед
Пускай он будет даже айсберг антарктический.
Я рада,що ти поруч зараз.
Ти вірний друг,мені болить.
Я завжди так боялась зрадить,
Та зрадили мене і біль щомить
Моє вже втомлене сердечко
Вже в котре намагається убить.
Я дякую тобі і твій візит доречний,
Коли ти поруч-все зможу пережить.
Ігор,я дуже вдячна тобі,що ти зараз поруч.Навіть не можеш уявити собі,як ти мене підтримуєш своєю присутністю.Ти справжній друг,я це завжди відчувала!Мої молитви за тебе щодня!І ти не забувай про мене!Будемо жити далі!
І Тобі дякую Женю.
Читаю рядки Твоєї вдячності саме тоді, коли на душі дуже сумно і здається, що ти нікому в цьому світі особливо й непотрібний...
а тут раптом Твій відгук - майже до сліз пройняло...
саме за такі моменти я люблю осінь...
Хай Тобі Бог допомагає!
Привіт!Ну чого ти?Як це не потрібний?Мені теж так здавалося,то озирнися навкруги.Я вірю,все буде добре.Ми повинні бути сильними в цьому житті.Ми просто не маємо права здаватися.Дуже тобі рада,не сумуй!