-- : --
Зарегистрировано — 130 045Зрителей: 72 172
Авторов: 57 873
On-line — 27 651Зрителей: 5593
Авторов: 22058
Загружено работ — 2 224 664
«Неизвестный Гений»
Береза (Исп. Алексей Прага, муз.Г.Лубнин, сл.В.Мороз)
Пред.![]() |
Просмотр работы: |
След.![]() |
БЕРЕЗА
Музыка Генадий Лубнин.
Слова Василий Мороз
Оставить отзывы и посмотреть клип можно ЗДЕСЬ
Опало листя з білої берези.
Тремтить самотня на узбіччі, мерзне.
Минуло літо, наче й не було.
Минуло літо, наче й не було.
До самої землі, тендітні віти
Несамовито гне колючий вітер,
І поле першим снігом замело.
І поле першим снігом замело.
До самої землI, тендітні віти
Несамовито гне колючий вітер,
І поле першим снігом замело.
І поле першим снігом замело.
Проигрыш.
Висить похмуре небо в сірих плямах.
Поблякла мідь на гострім шпилі храму,
Біжить за обрій, потемнілий шлях.
Біжить за обрій, потемнілий шлях.
Проигрыш.
Не сміло, річка тулиться до скелі,
І поспішають люди до оселі.
Останній, в вирій відлітає птах.
Останній, в вирій відлітає птах.
В повітрі вже зими відчутний подих.
Спадає вечір, непомірно довгий,
І смуток ледь торкається до пліч.
І смуток ледь торкається до пліч.
А попереду, ніби та бездоння,
Наповнена журбою та безсонням,
Як вічність,нескінченна, чорна ніч.
Як вічність,нескінченна, чорна ніч.
Проигрыш.
Музыка Генадий Лубнин.
Слова Василий Мороз
Оставить отзывы и посмотреть клип можно ЗДЕСЬ
Опало листя з білої берези.
Тремтить самотня на узбіччі, мерзне.
Минуло літо, наче й не було.
Минуло літо, наче й не було.
До самої землі, тендітні віти
Несамовито гне колючий вітер,
І поле першим снігом замело.
І поле першим снігом замело.
До самої землI, тендітні віти
Несамовито гне колючий вітер,
І поле першим снігом замело.
І поле першим снігом замело.
Проигрыш.
Висить похмуре небо в сірих плямах.
Поблякла мідь на гострім шпилі храму,
Біжить за обрій, потемнілий шлях.
Біжить за обрій, потемнілий шлях.
Проигрыш.
Не сміло, річка тулиться до скелі,
І поспішають люди до оселі.
Останній, в вирій відлітає птах.
Останній, в вирій відлітає птах.
В повітрі вже зими відчутний подих.
Спадає вечір, непомірно довгий,
І смуток ледь торкається до пліч.
І смуток ледь торкається до пліч.
А попереду, ніби та бездоння,
Наповнена журбою та безсонням,
Як вічність,нескінченна, чорна ніч.
Як вічність,нескінченна, чорна ніч.
Проигрыш.
Голосование:
Суммарный балл: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Нет отзывов
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор
ЗАХОДИТЕ - НАВЕРНОЕ, У МНОГИХ ЕСТЬ СВОЯ РЕКА!?
80988824144193
Рупор будет свободен через:
6 мин. 29 сек.






