Потерянные рифмы

Серпень


Розсіяв серпень теплі дні,

Сумує літо в дні останні,

Але ще сходить в сподіванні,

Ще літнє сонце у вікні..

Вже видно в листі де-не-де

Пожовклий лист – сивину літа,

Він був зеленим, дихав вітром,

Але впаде, як все живе…

Вже холодніші стали зорі,

Тремтять вони у далині,

Примарним потойбічним світлом.

Та відбиваються в воді….

***

Духмяний, свіжий, колосистий

Сніп,

Дощами літніми росистий

Хліб,

Розносить з поля свій солодкий

Дух,

За обрієм вже срібний серп

Затух .

Жевріє зерно в променях

Зорі,

Долоні прагнуть свіжої

Землі,

А тіло п`є із неї силу й

Міць,

Вона міцніша найміцніших

Криць.