Рикошет
Я кидаю зброю долі
І долю – жертві на милість
У сирість – очі скорені
Корінням вростаю у небо
І в себе ховаю жахіття
Століттями зношене в дрантя
Як бранка благаю вигнання
З визнанням схиляюсь долІлиць
І вилиць торкаюсь руками
Я мала б попасти у серце
Натомість попала у камінь
Рикошет
Светлана Недашковская
2013